Дощовий світанок

Дощовий світанок

Авторы:

Жанры: Поэзия, Юмористические стихи, Басни

Циклы: не входит в цикл

Формат: Полный

Всего в книге 7 страниц. У нас нет данных о годе издания книги.

Збірка україномовних віршей поета Олександра Ткача, що мешкає у промисловому місті Костянтинівка на півночі Донецької області

Читать онлайн Дощовий світанок



БАТЬКІВЩИНА…

          ( Уривок із поеми «Життя»… )

         … Я, люблю свій рідний край, -
         Донецький степ широкий!..
         Він весною квітне вкрай,
         Милуючи око!
         Тут, орел-стіпняк літає,
         У кришталевій сині,
         І «Стожари» в небі сяють,
         Поночі, й понині!
         Навкруги, - лани зелені,
         Обрію сягають.
         Переліски та яри, -
         Долу пролягають!
         І квітуча ця земля:
         Усі луки, доли… -
         Вона наша, знаю я,
         Пам”ятаю з школи!
         У «Хрущьовскому» ставку,
         Дітьми раків «драли»,
         Бавилися у ярку, -
         Усе козакували!
         Бо це є, наш край родинний, -
         Наша Батьківщина!
         І у кожної людини,
         Є вона єдина.
         За яку життя віддати
         Можу, - знаю змалку.
         Бо лише ось тут нас мати,
         Голубила палко!
         З дому у життя ступали, -
         Час роками лине…
         Та у серці залишали,
         Частку Батьківщини!
         Кого як доля не спіткала,
         Сюди ми повертали.
         Вона рідна, нас приймала,
         Щоби з ким не стало…
         Рідній край! Край шахт, заводів, -
         Моя Батьківщина! –
         Ти, як зіронька на Сході,
         Неньки-України!..



БОСОНОГЕ  ДИТИНСТВО.


Босоноге дитинство…
         Бачу трохи спітнілі від спеки хлоп’ята,
До води, до ставка,
         Через житнє те поле біжать.
По хвилястій, курявій
         Стежині, порепані п’яти,
Як замурзані сонячні
         Зайчики, наче навкруги блищать.
Незабутня та мить, 
         Зустрічі від прохолоди, -
У спекотний полудень,
         Зануритись на саме те дно.
І нечувана радість,
         Від почуття насолоди, -
Аби тільки судомою ніг,
         У самого дна не звело.
І лише у снах,
         Де як в казці, - чарівно і просто,
Бачу те, що з дитинства,
         У серці своїм не зберіг… -
Бачу погляд очей волошкових,
         Дівочу тендітну там постать,
І забутий,
         Та наче до болю знайомий поріг.
Де таємно,
         До самої пізньої ночі,
Я худеньке дівча,
         Замріяно палко чекав.
Де незграбно, соромлячись,
         Теплі вуста, милі очі,
Якось так по дитячі,
         Закохано і цілував.
Босоноге дитинство. –
         Картопля в багатті и тиша.
Поруч хлопці утомлені
         Сплять, на духмяному сіні.
Проспіває цвіркун.
         Та шкребуться якісь, десь там миші…
- Навкруги цілий Всесвіт,
         І зорі, великі і сині!..

СЕРПЕНЬ, 2007 рік,   м. Костянтинівка,  Донецька обл.         





ВІТЧИЗНА


         Як думкою я часто лину,
         Коли буваю край землі,
         Додому, де свою стежину,
         Проклали ніженьки малі.
         В дитинство… Де сиві тополі,
         Пухнаті,  кроною шумлять;
         І де зірки в нічному полі,
         Замріяно палахкотять.
         До краю, де своє кохання,
         В безмежних радощах знайшов…
         І де знайшов свої страждання,
         Коли у світ великий йшов.
         Мій рідний  край, моя Вітчизна,
         Мої сумління і любов!..
         Яка ж ти ненька моя, різна, -
         І все ж, моя єдина кров!

            14. 02. 2010            



ГОЛОДОМОР…

                       (Поема)

         Зі слів мого батька, - КОЗИРА Івана Максимовича, 1902 року народження; село Мартинівка Старо-Костянтинівського району, Хмельницькій області.


         НА цій трагедії не слід спекулювати,
         Людське це горе виставляти напоказ.
         А треба мовчки шанувати, й пам’ятати,
         Чемно і уклінно, без прикрас…
         Усім нам треба добре зрозуміти,
         Що коїлось тоді у ті роки. –
         Як можна з каменем на серці, поруч жити,
         Вищати вголос, чи мовчати, навпаки?..
         ГОЛОДОМОР!.. – Страшне і чорне слово.
         Та пам’ять тих років не згине у віках:
         Скорботний дзвонів дзвін, в якому тане мова, -
         Нема вже більше слів, і сил нема в руках.
         НЕМА, нема, нема, - де хліба взяти?..
         Родюча скрізь земля, та всюди недорід. -
А може слід було, навколішки всім стати,
         І Хрест Святий на груди, покласти було слід?
         Вклонитись до землі, по гордість приховати,
         Нечисту думку вголос, нікому не казать.
         Селянський дух, життя, навкруг не плюндрувати,
         І матір Землю рідну, всім серцем вшанувать?..
         І день, і ніч у полі,
         Коли ідуть жнива.
         У хлібороба долі,
         Іншої нема!..
         ХЛІБОРОБ наш батечко, у сімнадцятому році,
         Тільки як з «германської» додому вже прийшов,
         Зразу став із бідними на червонім боці,
         Гвинтівку «трьохленійочку»,  узяв у руки знов.
         Обіцяв селянину земельки рідній, досхочу,
         Самий найчервоніший, Ленін-більшовик!
         Хтось вже був у захваті, а хто був у розпачі,
         І здійнявся навкруги, несамовитий крик:
         «Чернь ви низько роджена!.. – паничі вищали,
         … Рівенства плебеї, вам ще подавай!..
         Ви на землю нашу, роти пороззявляли,
         Буде вам на цвинтарі, по два метри, вкрай!..»
         А ЧИЯ вона земелька?.. - Бог один і знає:
         Того панича, який тільки їсть і п’є?..
         Чи того, хто її зранку, й до зорі кохає,

С этой книгой читают
Страшилки про 'Серебряный Дождь'

В книге рассказывается история главного героя, который сталкивается с различными проблемами и препятствиями на протяжении всего своего путешествия. По пути он встречает множество второстепенных персонажей, которые играют важные роли в истории. Благодаря опыту главного героя книга исследует такие темы, как любовь, потеря, надежда и стойкость. По мере того, как главный герой преодолевает свои трудности, он усваивает ценные уроки жизни и растет как личность.


Сказка о водителе белого КАМАЗа, автостопщице, которую он подвез

В книге рассказывается история главного героя, который сталкивается с различными проблемами и препятствиями на протяжении всего своего путешествия. По пути он встречает множество второстепенных персонажей, которые играют важные роли в истории. Благодаря опыту главного героя книга исследует такие темы, как любовь, потеря, надежда и стойкость. По мере того, как главный герой преодолевает свои трудности, он усваивает ценные уроки жизни и растет как личность.


Приколы сионских мудрецов. Афоризмы, с которыми не скучно

Эта книга – единственная в своем роде. Она написана в новом литературном жанре афоризма-двустишия. Автор книги и создатель этого жанра поэт-сатирик Григорий Гаш давно известен зарубежному читателю. Его парадоксальные, остроумные и очень изящные афоризмы повторяют в Америке, Германии, Израиле и во всех странах, где звучит русская речь.«Григорий Гаш – явление необычное в русской литературе. Все, что он пишет – от двустиший до поэм, очень талантливо и самобытно. Жанр иронической поэзии чрезвычайно труден. Редко кому удается овладеть им в совершенстве.


Оды на злобу дня. Часть 5

Сатирические оды Леонида Каганова, регулярно выкладываемые на сайт http://kaganov.f5.ru/.


Одностишийа

Ольга Арефьева не только поёт, занимается танцем и театром. В прошлом году увидела свет книга «Смерть и приключения Ефросиньи Прекрасной», получившая литературную премию «Астрея» и вошедшая в лонг-лист премии «Большая книга».Одностишия Ольги Арефьевой — игра, досуг, побочные брызги творческого фонтана, рождающиеся легко и по ходу дела. Но именно они «ушли в народ»: тысячи обитателей Интернета повторяют, пересылают и цитируют эти мини-строки, используют как эпиграфы и названия к своим блогам; существуют даже программы для гадания по ним.


Оды на злобу дня. Часть 6

Сатирические оды Леонида Каганова, регулярно выкладываемые на сайт http://kaganov.f5.ru/.


Хасан и Ахмед

Чеченская народная сказка.


Клавиго

В пьесе «Клавиго» Гете рисует драматические конфликты в буржуазной среде, создавая в лице Бомарше и Мари образы высоконравственных героев. Пьеса Гете также противопоставляет рассудочности, воплощенной в Карлосе и отчасти в Клавиго, врожденное нравственное чувство, присущее идеализированному образу Бомарше. В характере Мари сильно выражена чувствительность в духе сентиментальной литературы XVIII века.


На Луне

В книге рассказывается история главного героя, который сталкивается с различными проблемами и препятствиями на протяжении всего своего путешествия. По пути он встречает множество второстепенных персонажей, которые играют важные роли в истории. Благодаря опыту главного героя книга исследует такие темы, как любовь, потеря, надежда и стойкость. По мере того, как главный герой преодолевает свои трудности, он усваивает ценные уроки жизни и растет как личность.


Наука и вера

В книге рассказывается история главного героя, который сталкивается с различными проблемами и препятствиями на протяжении всего своего путешествия. По пути он встречает множество второстепенных персонажей, которые играют важные роли в истории. Благодаря опыту главного героя книга исследует такие темы, как любовь, потеря, надежда и стойкость. По мере того, как главный герой преодолевает свои трудности, он усваивает ценные уроки жизни и растет как личность.


Другие книги автора
Я не буду больше молодым

Избранные стихи и рассказы константиновского автора Александра Ткача.


На крыльях Бекаса
Жанры: Поэзия, Сатира

Небольшой сборник пародий на стихи провинциальных поэтов .


Поделиться мнением о книге